розвержений


розвержений
-а, -е, ритор.
1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розверзнути і розверзти.
2) у знач. прикм. Який розверзся.
3) у знач. прикм. Розкиданий або зруйнований.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "розвержений" в других словарях:

  • розвержений — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • розверзнутий — розве/рзений, а, е, ритор. Те саме, що розвержений …   Український тлумачний словник